Самчиківський розпис – вид традиційного народного мистецтва південно-східної Волині, яким славиться село Самчики Хмельницької області. Провідна роль у розписах належить рослинним мотивам, що відбилось у назвах – рожа, барвінок, мак, горицвіт, соняхи, колосочки, калина, дзвоники. Найулюбленішим, найбільш розвинутим орнаментальним мотивом розписів є вазон – образ світового дерева. Часто зображуються птахи в його кроні чи біля основи стовбура – вони ніби вічно перебувають у «дереві життя». У розписах також переважає рослинний з геометричними елементами крупний орнамент.

На початку XX ст. з розвитком настінних розписів і появою талановитих малювальниць,які розписували хати на замовлення, і через попит на настінні узори, з’явились розписи на окремих аркушах паперу – так звані мальовки.
У 60-х роках ХХ ст. в Самчиках спілчанин місцевої мистецької студії «Просвіт» Пажимський Олександр Матвійович, за знайденими аналогами розписів на вжиткових предметах побуту, розпочав відроджувати народний декоративний розпис – перенісши його на картини. Відтак мистецька студія «Просвіт» розпочала розвивати традиції місцевого декоративного розпису, збагатила його орнаментально, сюжетно та колористично.

Найвідомішими майстрами, які творять самчиківський розпис, є: Пажимський Олександр Матвійович, член Національної спілки художників України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Заслужений майстер народної творчості України; Юзвук Михайло Карпович – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України; Раковський Віктор Геннадійович – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України; Касьянов Сергій Олександрович – народний майстер.

Твори Самчиківського розпису знаходяться в музеях та картинних галереях України: Києва, Львова, Сум, Канева, Запоріжжя, Хмельницького, Нетішена, Острога. Також у багатьох приватних зібраннях України та закордоном (Нідерланди, Америка, Росія, Польща). Виставлялись на обласних, всеукраїнських та закордонних мистецьких виставках.