Історико-теоретичні основи художньої ручної праці

Виникнення та становлення первісних форм та методів навчання ручної праці у період зародження людської цивілізації. Характер передачі молодому поколінню умінь ручної праці: примітивний, несвідомий, що базувався на показі «що і як робити». Зародження у надрах первісного суспільства народного декоративно-прикладного мистецтва – однієї з форм суспільної свідомості й суспільної діяльності. Розвиток ремесел у прогресі людського суспільства, удосконалення технічно-художніх засобів ручної праці. Традиції та звичаї ручної праці в культурі давніх слов’янських народів. Домашні ремесла як важливий пласт слов’янської культури, пов’язаний із працею, рукоділлям та залучення до них дітей.

Визначення важливості гармонійного розвитку особисті дитини засобами трудової діяльності у вченнях педагогів XVII – XVIII ст. Я.-А. Коменський, Дж. Локк, Ж.Ж. Руссо, Й. Г. Песталоцці та ін. Розкриття в працях педагогів і вчених даного періоду ідеї соціальної спрямованості трудової діяльності, зв’язку праці з навчанням, життям, розумовим, моральним та естетичним виховання дітей, формуванням їхніх вольових та фізичних якостей.

Педагогічні погляди Ф. Фребеля необхідність навчання дітей ручної праці. Обґрунтування Ф. Фребелем основ використання ручної праці в цілеспрямованому навчанні дітей дошкільного віку в спеціально розробленій системі роботи з дітьми. Ф. Фребель як перший практичний європейський педагог-оригаміст, який ввів до практики роботи з дітьми складання простих фігурок з паперу. Вплив педагогічних ідей Ф. Фребеля на роботу суспільних дошкільних закладів у багатьох країнах світу у ХІХ – першій третині XX ст.

Історичний аналіз ґенези предмету «Ручна праця» у практиці суспільного дошкільного виховання у XVIII – ХХ ст. Перші заклади утримання й виховання дітей дошкільного віку – виховні будинки та спеціальні заклади, що створювалися приватними особами для дітей бідних верств населення, в яких дітей та молодь навчали основ рукоділля. Погляди Дж. Беллерса на необхідність відкриття навчального закладу, в якому б дітей навчали трудових операцій та готували б до праці на виробництві. Специфіка діяльності закладів, відкритих Ж. Оберліном та С. Уільдерспіном в яких дітей виховували в суворому релігійному послуху, а також навчали різних видів праці. Перші заклади суспільного виховання дітей, відкриті на теренах Російської імперії .

Закладання методичних основ роботи з дітьми у галузі ручної праці у закладах суспільного дошкільного виховання до початку ХХ ст. Зміст роботи з дітьми у виховному закладі, відкритому І. Бецьким. Активізація соціально-політичного життя в Росії у II половині ХІХ як передумова виникнення й розвитку суспільного дошкільного виховання в Російській державі. Педагогічні ідеї Ф. Фребеля як підґрунтя практики вітчизняних дитячих садків. Погляди К.Ушинського, Є.Водовозової, А.Симонович, Є. Конраді, Н. Лубенець, М. Свєнтицької, Є. Тихєєвої на необхідність організації роботи з дітьми (у тому числі – занять ручною працею) на народному ґрунті. Визначення змісту та методики роботи з дітьми у галузі ручної праці в дитячому садку до початку ХХ ст.

Праці педагогів А. Гартвіга, П. Лесгафта, М. Свентицької, Л. Шлегер, в яких обґрунтовано їхні погляди на проведення з дітьми занять з художньої праці. Класифікація М. Свентицької занять з ручної праці у дитячому садку. Класифікація Л. Шлегер матеріалу, що сприймається на дотик, який доцільно використовувати вихователю у роботі з дітьми у галузі ручної праці. Погляди Є. Тихєєвої на важливість навчання дітей створенню елементарних іграшок, створення ними самими різноманітних засобів для ігор, посібників.

Гуманістична система виховання дитини дошкільного віку італійського педагога М. Монтессорі, в основу якої було покладено принцип «допоможи мені зробити це самому». Погляди М. Монтессорі на основи ручної праці – використання елементів будівництва та гончарства у роботі з дітьми. Специфіка занять дітей ручною працею у садку М. Монтессорі – спонтанна самостійна художня діяльність дітей. Роль дорослого у заняттях дітей ручною працею – спостерігати й не втручатися у роботу. Вплив педагогічних ідей М. Монтессорі на визначення змісту й організації роботи дитячих садків на початку ХХ ст.

Ручна праця як елемент традиційного буття української родини.

Погляди видатних українських вчених Г. Сковороди, Т. Шевченка, О. Духновича, Л. Українки, І. Франка на проблему трудового виховання дітей, навчання їх ремесел та рукоділля, залучення до ручної праці. Центральна ідея філософського вчення Г. Сковороди – ідея «сродної» праці – основи щастя та моральності людини. Погляди О. Духновича на необхідність опанування народних ремесел широкими верствами населення, навчання дітей ремеслам та кустарно-художніх промислів, що повинно сприяти добробуту селян та зростанню народної культури. Ідеї І.Франка стосовно виховання українських дітей на традиціях українського народу, залучення їх до посильної праці й рукоділля.

Погляди С. Русової на необхідність виховання дітей та молоді на національному підґрунті. Роль дитячої установи як «скарбниці, до якої зібрані всі скарби національної культури», у залученні дітей до національної культури. Погляди С. Русової на використання кращих народних традицій, які формували у дітей відчуття причетності до свого народу, рідного краю. Роль місцевого природного матеріалу у навчанні дітей дошкільного віку основ ручної праці. Роль «садівниці» у залученні дитини дошкільного віку до занять ручною працею, опанування елементарними трудовими діями, опануванні елементів національної культури. Видатні вітчизняні педагоги Н. Лубенець, О. Дорошенко, Я. Чепіга та ін. про працю як морально-освітній фактор у розвитку молодого покоління. Роль і місце ручної праці у поглядах означених педагогів.