Взірець гри, що сприяє адаптації дитини до умов ДНЗ

Сонечко  та  дощик 

   Гра  призначена  для  групи  дітей  трьох-чотирьох  років.

   Гра  допомагає  дорослому  встановити  довірливі  та  приязні  стосунки  з  дітьми. Вона  дуже  подобається  малюкам, тому  що  відповідає  їх  основним  потребам  і  перш  за  все  –  потребі  в  русі. Відомо, що  малюки  непосидючі, бігти  їм  набагато  простіше, ніж  ходити, тому  їм  досить  важко  всидіти  на  місці. Гра  дозволяє  дітям  бігати  й  стрибати  без  обмежень. Задоволення  від  рухів  повертає  дитині  життєрадісність  і  сприяє  її  позитивному  настрою.

   Гра  побудована  на  простих  рухах  і  діях, що  виконуються  одночасно  дорослими  і  дітьми. Це  зближує  малюків  одне  з  одним  і  з  дорослим, оскільки  відповідає  їх  схильності  до  копіювання. Кожен  учасник  гри  одержує  задоволення  і  від  рухів, і  від  того, що  інші  відчувають  те  саме. Це  і  забезпечує  природний  зв’язок  і  відчуття  єдності  між  дітьми.

   Водночас  гра  чудово  організовує  малюків. Але  це  не  вимушена  організованість  і  навіть  не  слухняність. А  своєрідна  «завороженість»  спільними  діями. Організованість  досягається  тут  природно, без  жодного  опору  з  боку  малюків.

   Таким  чином, незважаючи  на  свою  простоту, ця  гра-забава  здійснює  значний  виховний  вплив  на  малюків.

       Опис  гри  та  прийоми  її  проведення

    Дорослий  повертає  свій  стілець  спинкою  вперед  і  пропонує  всім  зробити  те  саме  зі  своїми  стільчиками. «Дивіться, вийшов  «будиночок», –  говорить  він, сідаючи  навшпиньки  перед  стільцем  і  визираючи  в  отвір  спинки, як  у  віконце. Називаючи  імена  дітей, дорослий  пропонує  кожному  з  них  «визирнути  у  віконце»  і  помахати  рукою.

   Розташовані  півколом  стільчики  стають  «будиночками», в  яких  живуть  діти.

    «Яка  гарна  погода! – говорить  ведучий, визирнувши  у  віконце.- Зараз  вийду  і  покличу  дітлахів  пограти!»  Він  виходить  на  середину  кімнати  і  кличе  всіх  погуляти. Малюки  вибігають  і  збираються  навколо  ведучого, а  він  промовляє:

Сонце  дивиться  в  хатинку,

                                           Світить  у  віконечко.

                                           Ми  заплескали  в  долоньки –

                                           Дуже  раді  сонечку!

                                                                                   А. Барто

   Діти  прослуховують  і  повторюють  услід  за  дорослим  вірш. Потім  він  ще  раз  промовляє  слова  вірша, а  діти  рухаються, копіюючи  рухи  дорослого.

  «А  зараз  побігаємо!» – пропонує  ведучий  і  втікає. Діти  розбігаються  в  різні  сторони. Несподівано  для  них  ведучий  говорить: «Погляньте, дощик  іде! Швидше  додому!»  Усі  поспішають  до  своїх  «будиночків».

   «Послухайте, як  барабанить  дощик  по  дахах, –  говорить  ведучий  і, постукуючи  зігнутими  пальцями  по  сидінню  стільчика, зображує  шум  дощу. –  Стало  дуже  нудно. Давайте  попросимо  дощик  перестати  капати».

Вихователь  читає  народну  приспівку:

                                           Дощик, дощик, не  сумуй!

                                           Капай, краплі  не  шкодуй.

                                           Тільки  нас  не  намочи,

                                           Дарма  в  шибку  не  стучи!

   Шум  дощу  спочатку  посилюється, але  поступово  вщухає, а  незабаром  і  зовсім  припиняється. «Зараз  вийду  на  вулицю  і  погляну, припинився  дощик  чи  ні», –  говорить  ведучий  виходячи  зі  свого  «будиночка». Він  удає, що  дивиться  на  небо, і  кличе  малят: «Сонечко  світить!  Немає  дощу!  Виходьте  погуляти!»

   Діти  знову  збираються  навколо  вихователя  й  услід  за  ним  повторюють  вірш  про  сонечко, виконуючи  забавні  рухи. Можна  побігати, пострибати, потанцювати, але  до  того  часу, поки  ведучий  знову  не  скаже: «Ой, дощик  починається!»

        Правила  гри

1. На  слова  «Дощик  йде!»  бігти  до  свого  «будиночка», а  на  слова  «Сонечко  світить!»  вийти  на  середину  кімнати  або  майданчика.
2. Виконувати  рухи, узгоджуючи  їх  зі  словами  і  наслідуючи  дорослого.

       Поради  ведучому

    Гра  може  проводитися  як  у  приміщенні, так  і  на  повітрі. Замість  стільчиків – «будиночків»  можна  накреслити  на  землі  кружечки  або  викласти  їх  камінчиками, шишками  або  чимось  іншим. Бажано, щоб  усі  «будиночки»  знаходилися  на  одній  відстані  один  від  одного  півколом  або  навколо  відведеного  для  руху  простору.

    Ведучий  виконує  рухи  разом  з  дітьми: біг  урозсип, доганяли  (біг  за  дорослим), стрибки, танцювальні  вільні  рухи  тощо. Під  час  гри  можна  обійняти  дитину, приголубити  її, пожартувати, обмінятися  усмішками.  Поводьтеся  вільніше, не  скупіться  на  усмішку, всіляко  виявляйте  своє  доброзичливе  ставлення  до  дітей.

    Замість  наведеної  вище  приспівки  про  дощик  можна  використовувати  інші.

    А  приспівку  «Дощик, дощик, мерщій  додому»  можна  використовувати  замість  сигналу.

    Добре  також  прочитати  дітям  вірш  О. Благініної

                                           Дощик, дощик, не  займай.

                                           Дощик, дощик, зачекай!

                                           Дай  дійти  додому

                                           Дідусю  сивому!

    Якщо  ви  зібралися  повторити  гру, можна  урізноманітнити  ігрові  дії. Наприклад, після  «дощу» можна  «поїхати  на  потязі  в  ліс  –  збирати  гриби  і  ягоди». Діти  шикуються  одне  за  одним  (кожен  кладе  руки  на  плечі  тому, хто  стоїть  попереду  і  зображають  потяг.

    Потяг  гуркоче, стукає, їде  і  раптом  зупиняється. Діти  розбігаються  по  лісу, присідають, збираючи  гриби  та  ягоди, потім  повертаються  на  потязі  додому. Недалеко  від  дому  потрапляють  під  дощик, і  все  починається  спочатку.